ЕКОЛОГІЧНА ПАСПОРТІЗАЦІЯ МІСТ

 Олександр Ігнатенко, старший експерт проекту «Партнерство для розвитку міст», професор кафедри економічної політики та врядування НАДУ,  доктор наук з держуправління, к.е.н.

Функціонування міста спричиняє постійний тиск на урбоекосистему, потребує надмірного споживання природних ресурсів, позначається на кліматотвірних процесах. В екологічному аспекті місто є складною багатофункціональною системою, оптимальний розвиток якої залежить від зважених рішень міської влади, узгоджених із громадою міста. Екологічні інтереси сьогодні є рівнозначними інтересам соціальним й економічним. Тому запорукою високої якості життя в місті є його збалансований (еколого-соціально-економічний) розвиток.

Експерти та консультанти Проекту ПРОМІС спільно з Асоціацією міст України в рамках допомого містам партнерам розробили Екологічний паспорт міста Кременчук. На його базі було прийнято рішення підготувати Практичний посібник для посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування «Методичні рекомендації: Екологічний паспорт міста».

Екологічний паспорт міста — це аналітично-довідкове видання, у якому наведено статистичні й узагальнені дані про стан довкілля: атмосферне повітря, водні та земельні ресурси, поводження з відходами, надра, а також зелене господарство та природно-заповідний фонд. У ньому визначено найважливіші екологічні проблеми міста, які потребують вирішення. З екопаспорта можна отримати інформацію щодо системи екологічного управління міста, міжнародної співпраці у сфері охорони довкілля, переліку природоохоронних заходів, які було здійснено в поточному та минулому роках, а також участі громадськості в екологічному управлінні.

Для представників органів влади, керівників підприємств, установ і організацій екопаспорт дасть змогу оцінити правильність ухвалених управлінських рішень, допоможе формувати на рівні міста адекватну викликам часу екологічну політику, ефективно впроваджувати належну стратегію подальшої господарської діяльності з урахуванням природоохоронних вимог. Для містян і представників громадських організацій екопаспорт дасть можливість відстежувати стан і тенденції зміни параметрів довкілля в місті, здійснювати громадський контроль за екологічною політикою, брати участь у природоохоронних заходах і впроваджувати громадські екологічні ініціативи, що має сприяти поліпшенню якості життя в місті.

Екологічний паспорт також сприятиме впровадженню європейських підходів до екологічної політики, у тому числі до екологічної оцінки. Зокрема, це пов’язано з реалізацією законів України «Про оцінку впливу на довкілля» (від 23.05.2017 № 2059-VIII) і «Про стратегічну екологічну оцінку» (від 20.03.2018 № 2354-VIII) та необхідністю впровадження відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС Директиви 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проектів на навколишнє середовище та Директиви 2001/42/ЄC про оцінку впливу окремих планів та програм на навколишнє середовище.

Під час підготовки екологічного паспорта міста рекомендовано брати за основу (або використовувати) такий зміст.

1. Загальна характеристика міста. Надається інформація про площу міста, чисельність населення, адміністративний поділ (райони). Крім того, цей розділ може містити історичні дані про місто, зокрема дату заснування, походження назви, давність заселення території міста, найважливіші історичні події та пам’ятки.

2. Фізико-географічна характеристика міста. Здійснюється опис географічного положення, рельєфу, положення в системі фізико-географічного та геоботанічного районування, кліматичних умов міста, гідрографічної мережі міста, ґрунтів, ландшафтів.

3. Населення. Важливими характеристиками міста є чисельність, структура та динаміка руху його населення. Тому потрібно вказати поточну чисельність населення та динаміку чисельності населення за останні 5–10 років, яку бажано подати у графічному вигляді.

4. Виробничий комплекс міста та небезпечні об’єкти. Описується виробничий комплекс міста, екологічно небезпечні об’єкти та потенційно небезпечні об’єкти.

5. Найважливіші екологічні проблеми міста. Україна належить до індустріально-аграрних країн. Значна частина промислових підприємств (понад 80 %) розташована в містах і селищах міського типу. Саме промислові підприємства формують основне техногенне навантаження на довкілля. Для багатьох міст України характерна складна екологічна обстановка, обумовлена наявністю й концентрацією підприємств чорної та кольорової металургії, теплоенергетики, хімії та нафтохімії, гірничодобувної промисловості, цементних заводів. Такі міста є безперечними лідерами щодо забруднення повітря. У великих містах з інтенсивними транспортними потоками значним є забруднення від автотранспорту.

6. Атмосферне повітря. Вказуються викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря та якість атмосферного повітря, наявні моніторингові об’єкти за станом повітря.

7. Зміна клімату. Важливо розглянути сценарії можливих змін клімату. Для побудови таких сценаріїв доцільно використовувати наявні сценарії змін глобальної приземної температури з урахуванням регіональних особливостей і тенденцій зміни метеорологічних параметрів. У цьому розділі здійснюють оцінку вразливості міста до зміни клімату.

8. Водні ресурси та водокористування. Надається інформація про водопостачання та водовідведення. Небезпечною екологічною проблемою міст є стан каналізаційного господарства й очищення стічних вод, який треба описати. Зазначаються обсяги утворення та об’єкти з водоочистки та очистки каналізаційних стоків.

9. Поводження з відходами. Характеризується ситуація з щодо поводження з промисловими і твердими побутовими відходами. Зазначаються обсяги утворення, технології з переробки та утилізації, а також об’єкти поводження з відходами.

10. Земельні ресурси та землекористування. Наводять структуру земельного фонду міста. Також рекомендовано надати інформацію про забруднення ґрунтів, рекультивацію земель промислових підприємств, небезпечні геологічні процеси на території міста (підтоплення, зсуви, просідання поверхні, руйнування берегів). Забруднення ґрунтів у містах пов’язане головно з викидами автотранспорту та промислових підприємств. Основними джерелами забруднення ґрунтового покриву стали теплові електростанції, підприємства кольорової та чорної металургії.

11. Надра. Якщо на території міста видобувають корисні копалини, то рекомендовано надати інформацію про видобуток корисних копалин (будівельні матеріали, рудні копалини, гідромінеральні ресурси, паливні корисні копалини) і надрокористувачів. Варто описати, який вплив на довкілля та на здоров’я населення міста має надрокористування та до яких екологічних наслідків можуть призвести аварії на видобувних підприємствах.

12. Зелені насадження. Надається інформацію про площу зелених насаджень, стан озеленення міста, об’єкти зеленого господарства, зокрема парки та сквери, а також про інвентаризацію зелених насаджень. Цю інформацію можна доповнити фотографіями парків, скверів і рекреаційних зон.

13. Природно-заповідний фонд. На території міста можуть бути території та об’єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ). Рекомендовано надати карту-схему територій та об’єктів ПЗФ міста, а також перелік територій і об’єктів ПЗФ зі стислим описом кожного з них. В описі потрібно зазначити: розташування; історичні дані; природні комплекси; рослинний і тваринний світ; види, занесені до червоних списків; рекреаційна цінність. Цю інформацію можна доповнити фотографіями рослин, тварин і природних комплексів.

14. Формування екологічної мережі. Екологічна мережа є комплексною багатофункціональною природною системою, що забезпечує збереження біорозмаїття, стабілізацію екологічної рівноваги, підвищення продуктивності ландшафтів, поліпшення стану довкілля й збалансований (сталий) розвиток суспільства, яку необхідно описати.

15. Система екологічного управління міста. Інформується про організації, що займаються природоохоронною діяльністю, екологічні плани та програми, екологічні проекти, зокрема й міжнародні, природоохоронні заходи й акції.

16. Інженерний захист території міста. Унаслідок небезпечних геологічних, гідрогеологічних та метеорологічних явищ і процесів, а також на об’єктах підвищеної небезпеки в місті можуть виникати надзвичайні ситуації. Тому важливим складником життєдіяльності міста є цивільний захист населення, зокрема інженерний захист територій. Який зазначається у цьому пункті.

17. Моніторинг стану довкілля. Однією зі складових частин розв’язання нагальних екологічних проблем в місті є створення дієвої системи моніторингу довкілля, тобто організація системи спостережень, збирання, опрацювання, передавання, збереження й аналізу інформації про стан довкілля, прогнозування його змін та ухвалення рішень про запобігання негативним змінам стану довкілля, його впливу на здоров’я населення й дотримання вимог екологічної безпеки, інформація про це розписується у цьому пункті.

18. Безпритульні тварини. Однією з проблем міст є значна кількість безпритульних тварин (собак і кішок). Ця проблема пов’язана зі зростанням загрози поширення інфекцій, а щодо безпритульних собак — зі зростанням ризику укусів і поширення сказу. Для розв’язання цієї проблеми в багатьох містах уживають заходів із системної стерилізації безпритульних тварин, повернення їх у домашні умови та посилення відповідальності жителів міста щодо утримання домашніх тварин. У цьому пункті рекомендовано зазначити, які заходи з регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами здійснюють у місті.

19. Контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства. Зазначається про стан державного, самоврядного та громадського контролю в місті.

20. Екологічна освіта та інформування. Одним із найважливіших напрямів реалізації сучасної екологічної політики на державному, регіональному та місцевому рівнях є інформаційно-просвітницька робота з різними групами населення, про що зазначається у цьому пункті.

21. Участь громадськості в екологічному управлінні та природоохоронних заходах. Інформується про наявні громадські екологічні організації та громадські екологічні ініціативи.

Також наводиться Список використаних джерел та Додатки.

http://pleddg.org.ua/wp-content/uploads/2020/04/Methodological-Recommendations-On-Ecopassport-Development-For-Cities.pdf

Проект міжнародної технічної допомоги «Партнерство для розвитку міст» (Проект ПРОМІС) спрямовано на зміцнення муніципального сектору в Україні, впровадження ефективного демократичного управління та прискорення економічного розвитку шляхом підвищення спроможності українських міст у сфері демократизації врядування та місцевого економічного розвитку; створення сприятливого середовища для розвитку малого та середнього бізнесу; підтримку процесу децентралізації та інтегрованого планування розвитку на місцевому, регіональному та національному рівнях. Проект ПРОМІС впроваджує з квітня 2015 року до грудня 2020 року Федерація канадських муніципалітетів (ФКМ) за фінансової підтримки Міністерства міжнародних справ Канади.

Наскрізною темою Проекту ПРОМІС є  інтеграція питань екологічної збалансованості. Усі ініціативи Проекту ПРОМІС аналізуються на предмет того, чи матимуть вони негативний вплив на довкілля, яким чином найкраще обмежити такий негативний вплив і як максимізувати можливий позитивний вплив на довкілля.